з українознавства
1. Міжнародний конкурс з українознавства
(далі Конкурс) проводиться Науково-дослідним інститутом українознавства
Міністерства освіти і науки України (далі НДІУ), Міжнародною асоціацією
“Україна і світове українство” спільно з місцевими органами виконавчої влади,
громадськістю та міжнародними організаціями.
2. Мета Конкурсу: утвердження українознавства як окремої
навчальної дисципліни і методології освітньо-виховного процесу на засадах
гуманітарної науки як синтезуючої і цілісної системи наукових інтегративних
знань; реалізація державних програм, статутних завдань, напрямів та проектів
наукових досліджень; формування в учнів знань про Україну та українство як
органічну спільність із вселюдством, сприяння самореалізації кожної особистості
та нації; виховання патріотизму, любові до своєї Батьківщини, глибокої поваги
до держави, історії, традицій, культури українського народу;
3. Основними завданнями Конкурсу є пошук і
розвиток дієвих форм:
·
впровадження українознавства в освітній
процес як окремої навчально-виховної дисципліни і методології національної
освіти;
·
розвиток
інтелектуального потенціалу учнівської молоді;
·
виховання творчої особистості на засадах українознавства як
цілісної системи освіти та виховання;
·
залучення учнівської молоді до пізнання
України і українського світу через індивідуально-пошукові форми,
·
визначення перспектив наукових досліджень та
їх подальше прогнозування;
·
пропаганда сучасних досягнень науки про
Україну та український народ;
·
інтеграція у навчальний процес інноваційних
освітніх технологій, активізація ефективних форм і методів навчання і
виховання;
·
активізація міжнародного співробітництва з
науковими та освітніми установами зарубіжних країн, впровадження
українознавства у навчальний процес освітніх закладів зарубіжжя.
ІІ. Учасники Конкурсу
1. Конкурс має відкритий характер. У ньому за
власним бажанням можуть брати участь учні 8 – 11 класів загальноосвітніх
закладів усіх типів та форм власності України та зарубіжжя.
2. Для учнів з обмеженими фізичними
можливостями проводиться Іnternet-олімпіада з населеного пункту України чи зарубіжжя, що
мають телезв’язок з Науково-дослідним інститутом українознавства МОН України.
3. Учасники Конкурсу (до підбиття остаточних
підсумків) мають право подавати до журі апеляції з приводу оцінювання
конкурсних робіт та Internet-олімпіади.
ІІІ. Умови проведення Конкурсу
1. Організаторами і
координаторами Конкурсу є Науково-дослідний інститут українознавства
Міністерства освіти і науки України, Міжнародна асоціація “Україна і світове
українство”.
2. Для організації та проведення Конкурсу
створюються оргкомітет (додаток 1), координаційна рада (додаток 2), робоча
група (додаток 3) та журі Конкурсу (додаток 4).
3. Конкурс проводиться на добровільних
засадах.
4. Конкурс проводиться в два етапи:
I
етап – заочний;
II
етап – очний;
5. I етап передбачає написання
науково-дослідної роботи за такими орієнтовними напрямками: Україна і українці
в світі; дослідження українського етносу, його психології та ментальності;
розвиток національної ідеї, державотворення; самобутності української мови,
культури, освіти, науки, природи.
У своїх роботах учні мають виявити своє ставлення
до досліджуваних тем, використовувати порівняльний аналіз різних навчальних
дисциплін, висвітлювати результати самостійної пошукової роботи у
геолого-географічних, краєзнавчо-екологічних, фольклорно-етнографічних,
літературно-краєзнавчих експедиціях, визначати перспективи власного наукового
дослідження. Учасники Конкурсу можуть представляти карти, технологічні програми
та схеми, розроблені статистичні таблиці.
ІІ етап передбачає виконання письмових
конкурсних завдань, публічний захист науково-дослідницьких робіт (до 8 хвилин),
виконання завдань Internet-олімпіади.
6. Для участі в Конкурсі необхідно надіслати на
поштову адресу Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти
і науки України такі матеріали:
-
науково-дослідницьку роботу, оформлену
відповідно до вимог;
-
заявку-анкету учасника конкурсу, де автор
зазначає повну інформацію про себе (форма
додається **).
7. Заявка-анкета на участь у Конкурсі та
науково-дослідницька робота подається за
адресою:
Науково-дослідний інститут українознавства
МОН України,
вул.Ісаакяна,18, м. Київ, 01135.
Тел./ факс: (+38044) 236-01- 02.
9. Матеріали, подані на Конкурс, не
повертаються.
10. До місця проведення II етапу Конкурсу
учасники прибувають в супроводі керівників команд або батьків, маючи при собі
паспорт або свідоцтво про народження, учнівський квиток, копію наказу
загальноосвітнього закладу про направлення учнів на Конкурс, медичну довідку
про стан здоров’я та відсутність інфекційних хвороб.
11. Керівники команд, батьки несуть
відповідальність за збереження здоров’я та життя учнів під час проведення
Конкурсу та перебування в м. Києві.
12. Керівники команд, батьки після прибуття
на Конкурс проходять реєстрацію, отримують направлення на проживання, консультації
щодо подальшої роботи Конкурсу.
IV. Вимоги до
робіт учасників Конкурсу
1. До розгляду приймаються роботи, написані українською
мовою.
2. Титульні аркуші науково-дослідних робіт, що подаються на
конкурс, не повинні містити жодного посилання на авторів роботи чи твору.
3. Роботи приймаються в такому вигляді: машинопис (інтервал – 1,5), комп’ютерний набір
(шрифт Times New Roman – 14 pt ,
інтервал – 1,5).
4. Обсяг науково-дослідної роботи –20 – 25 сторінок
машинопису.
До розгляду беруться роботи, що містять
результати самостійного дослідження, виявляють власну думку та позицію
конкурсанта, містять висновки, посилання на фундаментальні праці вчених.
5. У кінці роботи обов’язково зазначаються використані джерела
та перелік літератури.
6. Науково-дослідницька робота оцінюється за такими
критеріями:
·
оригінальність;
·
актуальність;
·
глибина розкриття теми;
·
обґрунтованість висновків власного
дослідження.
V. Визначення переможців Конкурсу
1. Переможців визначає журі Конкурсу
за сумарною кількістю балів, отриманих за рецензію науково-дослідницької
роботи, публічний захист, виконання письмових конкурсних завдань.
2. У рамках конкурсу окремо визначаються
переможці Internet-олімпіади.
VI. Нагородження учасників Конкурсу
1. Порядок нагородження учасників Конкурсу
встановлюють оргкомітет та журі.
2. Призери учнівського Конкурсу та Internet-олімпіади
нагороджуються дипломами та призами.
VII.
Повноваження робочої групи (додаток 3), журі (додаток
4) та секретаря Конкурсу
1. Робоча група є виконавчим органом
Конкурсу, формується з представників НДІУ МОН України, громадських організацій.
Очолює групу голова, який обирається з членів Координаційної ради.
Робоча група забезпечує своєчасну підготовку
всіх матеріалів, допомагає в організації та проведенні Конкурсу.
2. Журі створюється з числа наукових та
педагогічних працівників.
Його очолює голова, який має одного або
кількох заступників, секретаря.
Решта – члени журі, обов’язки між якими
розподіляє голова або його заступник.
3. Журі конкурсу перевіряє та оцінює рівень і
якість учнівських робіт, проводить консультації щодо завдань для учасників
Конкурсу і керівників команд, розглядає апеляції, визначає переможців у
загальному заліку з окремих завдань.
4. Голова журі бере участь у формуванні
складу журі, несе відповідальність за об’єктивність перевірки та оцінювання
робіт учасників Конкурсу, очолює робочу групу із складання завдань, відповідних
освітній кваліфікації, які публікуються у всеукраїнських тижневиках “Освіта”,
“Освіта України”, в журналі “Українознавство”, на сайті Науково-дослідного
інституту МОН України. У вищезазначених виданнях висвітлюються підсумки
Конкурсу із зазначенням прізвищ переможців, керівників (консультантів) і назви
навчальних закладів.
5. Секретар оргкомітету забезпечує ведення
документації Конкурсу.
VIII.
Фінансування Конкурсу
1. Конкурс фінансується меценатами,
спонсорами, якими можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.
2. У разі надання коштів фізичними особами,
за бажанням спонсорів, переможці нагороджуються іменними преміями.
Додаток 1.
Положення про Оргкомітет
Конкурсу
1. Оргкомітет (додаток 1) створюється із
числа педагогічних працівників, представників органів влади, громадських
організацій, товариств, благодійних фондів тощо.
2. Очолює оргкомітет голова, який має
заступників з окремих питань діяльності, секретаря.
3. Оргкомітет:
3.1.
Проводить організаційну роботу з підготовки Конкурсу.
3.2.
Визначає та забезпечує порядок проведення Конкурсу.
3.3.
Розробляє і затверджує умови проведення Конкурсу.
3.4.
Затверджує склад апеляційної комісії Конкурсу.
3.5.
Готує документацію для проведення Конкурсу (бланки протоколів, звіти тощо).
3.6.
Формує склад учасників Конкурсу.
3.7.
За поданням журі приймає рішення про відзначення учасників Конкурсу, готує
документацію про результати захисту науково-дослідницьких робіт учнями.
3.8.
Складає звіти про проведення Конкурсу.
3.9.
При порушенні учасниками порядку та умов проведення Конкурсу вирішує питання
про їх подальшу участь у Конкурсі.
3.10.Сприяє висвітленню результатів Конкурсу у
засобах масової інформації.
Додаток 2. Положення про Координаційну раду
Конкурсу
1. З метою успішної підготовки та проведення
Конкурсу формується Координаційна рада з представників НДІУ МОН України,
громадських організацій, меценатів.
2. Координаційна рада діє на засадах
колегіальності ухвалення рішень, добровільності й рівноправності членства,
гласності.
|
ОСНОВНІ ВИМОГИ
ДО НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ УЧНІВСЬКИХ РОБІТ З
УКРАЇНОЗНАВСТВА
1. ЗАГАЛЬНІ
ПОЛОЖЕННЯ
Учнівська науково-дослідна робота з українознавства являє
собою самостійну спробу наукового аналізу зібраного матеріалу, його
систематизації, комплексного опису та класифікації досліджуваних явищ.
Предметом досліджень можуть бути: історія селища чи
міста, річки, яка протікає повз села, особливості національного мислення і
мовлення, національні ознаки звичаїв, традицій, обрядів і свят нашого народу,
специфіка етикету, українська забарвленість моралі, права, світобачення і
філософія українців, виховання й освіта універсальність природи України,
виховний ідеал українців відповідно до історичної епохи, народність виховання,
зародження й формування українського етносу, всю багатогранність і все
багатство інформації про Україну й українців, і про українство цілого світу;
про їхні інтереси, програми й суспільні проекти та перспективи; про їхню роль,
місію і місце в світі.
Це означає, що має бути переосмисленим та переоціненим
попередній досвід і на основі синтезу здобутків різних наук дана відповідь на
основоположні питання: що є Україна і що є Український світ; яка їхня доля та
перспектива; що зумовило стан, внутрішній і зовнішній розвиток українського
етносу, нації, держави, мови й культури, українського села і міста, яке
майбутнє України і українців в Європі та на інших континентах.
У науково-дослідній роботі необхідно стисло, логічно й
аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів,
бездоказових тверджень, тавтології.
Учнівські науково-дослідні роботи можуть бути як
індивідуальними так і колективними.
Теми можуть бути різноманітними, кожна окремо повинна
формулюватися разом з науковим керівником.
Основні методи роботи: для учнів – спостереження;
аспектний аналіз, навчально-науковий аналіз, аналіз-роздум; зіставлення й
протиставлення.
. СТРУКТУРА УЧНІВСЬКОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
За своїм характером учнівська науково-дослідна робота – наукове
дослідження, а не робота реферативного типу.
Учнівська наукова робота повинна мати чітку структуру:
-
титульний аркуш;
-
план;
-
вступ;
-
основну частину;
-
висновки;
-
список наукової літератури та джерел дослідження;
-
додатки (у вигляді схем, таблиць, діаграм, словників та
ін.).
У своїй науковій роботі учень має продемонструвати добрі знання з певного
концентру українознавства:
1. Україна – етнос
2. Україна – природа, екологія
3. Україна – мова
4. Україна – нація, держава
5. Україна – культура
6. Україна в міжнародних відносинах
7. Україна – ментальність, доля
8.Україна, світове українство – історична місія;
достатній термінологічний апарат, початкове оволодіння методикою аналізу та
опису предмету дослідження, уміння самостійно робити теоретичні узагальнення та
висновки. Тому визначено такі критерії оцінки роботи: актуальність, складність
і новизна обраної теми; науковість, самостійність дослідження; аргументоване
доведення висунутих положень, якість матеріалу для дослідження; логічність,
послідовність викладу думок; системність і повнота у розкритті теми;
самостійність та аргументованість висновків; грамотність викладу та
культура оформлення.
Титульний аркуш містить тільки тему роботи (див. додаток 1).
План подають на початку науково-дослідної роботи з номерами сторінок усіх
розділів, підрозділів та пунктів ( якщо вони мають заголовок), зокрема вступу,
висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної
літератури та ін.
Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання),
її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування
необхідності проведення дослідження, подається
огляд літератури з наукової проблеми, відображають різні погляди на проблему,
називають прізвища її дослідників, з’ясовуються теоретичні основи дослідження,
подається визначення досліджуваного явища, формулюються мета і завдання.
У вступі учень стисло
викладає завдання і методологічну основу своєї роботи. Формулювання мають бути
чіткими, твердження – аргументованими.
Необхідно зупинитися на з’ясуванні таких питань:
ü актуальність теми, заявленої у науковій роботі;
ü мета і завдання роботи;
ü об’єкт і предмет дослідження;
ü методи, обрані для проведення дослідження;
ü з’ясування стану розробки сучасною наукою проблеми, що заявлена у темі роботи;
ü наукова новизна.
Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ
починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі
стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що
дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
У межах розділу виділяють параграфи, пункти, які також мають свої назви.
Виклад здійснюється у логічній послідовності з використанням наукового стилю
мовлення. Теоретичні положення ілюструються самостійно зібраним матеріалом. У
ході викладу варто посилатися на опрацьовану наукову літературу з відповідним
оформленням посилань. Відомості з наукових праць подаються дослівно у вигляді
цитат або близько до тексту, а в квадратних дужках після них вказують номер
джерела за списком літератури, вміщеним у кінці роботи, і номер сторінки,
наприклад, Кононенко П.П. вважає, що
до недавнього часу і наука, й освіта, а
від того й держава послуговувалися концепціями розвитку України і світового
українства, що по-перше, не спиралися на весь арсенал історичних джерел в
сети интернет. та фактів, а, по-друге, свідомо й цілеспрямовано відбиралися,
групувалися й інтерпретувалися в інтересах сусідніх країн [ 5, 79].
Бажано, щоб основна частина складалася з 2-3 розділів (загальний обсяг
роботи – 20-25 сторінок комп’ютерного набору). Кожний розділ можна поділити на
2-3 підрозділи (параграфи).
Автор подає історіографічну довідку: називає наукові праці, у яких
висвітлюється обрана тема.
У центрі основної частини має бути аналіз дослідження. Якщо учень вдається
до цілісного аналізу, потрібно зупинитися на таких питаннях:
- історична основа дослідження;
- тематика,обеспечение пожарной безопасности, проблематика, ідея.
Варто залучати до роботи (якщо це доречно) спогади сучасників, історичні та
інші (соціологічні, економічні) документи.
Актуальним для сучасного літературознавства є компаративний аналіз текстів,
який дозволяє встановлювати генетичні, контактні та типологічні зв’язки
творчості національних письменників, контакти української літератури із
зарубіжною.
Кожна теза, заявлена у дослідженні, мусить бути аргументована відповідними
науковими джерелами, на які орієнтований учень. При цьому обов’язковим є
посилання на цитовану чи згадану наукову працю.
Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній
автором.
Після тексту основної частини подається підсумкова – Висновки, які не містять зовсім нових ідей, а лише систематизують
виклад попередніх частин, є завершальним етапом дослідження. Висновки мають
бути самостійними і відповідати сформульованим у вступі завданням. Вони повинні
логічно випливати з проведеного дослідження, відповідати завданням і не
повторювати відомі визначення та теоретичні положення, на яких базувалося
дослідження. Висновки мають бути чіткими, науковими, аргументованими.
Бібліографія містить список використаних наукових праць, у тому числі посібники,
спеціальні монографії, статті, довідники, словники. Вона оформляється
відповідно до сучасних вимог.
Процес учнівської науково-дослідницької роботи досить тривалий і включає
ряд етапів: 1) вибір теми для дослідження; 2) визначення мети і завдань
дослідження, з’ясування структури роботи та складання робочого плану; 3)
опрацювання наукової літератури; 4) збір матеріалу; 5) аналіз, систематизація
та класифікація конкретного матеріалу, його комплексний опис; 6) узагальнення
одержаних результатів, написання висновків; 7) оформлення роботи.
Вибір теми – це дуже важливий і відповідальний етап, оскільки від нього залежить успіх
усього дослідження. Тема учнівської наукової роботи повинна бути неширокою,
конкретною і стосуватися однієї з актуальних проблем українознавства.
Відповідно до захоплень та уподобань учня можна обирати наукову проблему з
будь-якого концентру українознавства.
Важливою умовою вибору
теми є її актуальність. Слід враховувати те, щоб обрані учнями теми з
українознавства не збігалися з темами досліджень Малої академії наук з інших
дисциплін. Самостійність та актуальність обраних тем не повинна бути під
сумнівом (копіювання з Internet
– мережі та інших джерел).
Після того, як сформульовано проблему, слід визначити, як буде проводитися
дослідження. Звичайно, для цього опрацьовуються наукові дослідження з певної
тематики видатних вчених-українознавців, архівні матеріали, напрацювання у ході
пошукової роботи, краєзнавчих, туристських, фольклорно-етнографічних
експедицій.
Для дослідження,
відповідно до його мети та завдань, можна обирати наукові та публіцистичні
тексти. Якщо робота проводиться на основі словників – етимологічних, тлумачних,
іншомовних, то це зазначають у вступі до роботи, а для ілюстрацій
використовують будь-який якісний схематичний, картографічний, фото- та мовний
матеріали.
У визначенні мети і
завдань дослідження необхідно уникати
загальних фраз, надто широких або неточних висловлень. Помилковим вважають,
наприклад, таке формулювання мети: дослідити
(проаналізувати) антоніми у поезії Лесі Українки, оскільки в ньому не
вказано на кінцевий результат наукової роботи, а названо лише сам її процес
(або етап).
Завдання випливають з мети роботи. Часто в ході дослідження
вносять уточнення до їх формулювання. При цьому слід пам’ятати, що узагальнення
та висновки, якими завершується робота, повинні відповідати поставленим
завданням.
Опрацювання наукової
літератури починається з добору тематичної бібліографії. Учневі слід
допомогти скласти список наукових джерел – підручників, посібників, статей та
монографій, які безпосередньо або опосередковано стосуються обраної проблеми.
Для інформаційного
пошуку наукової літератури можна використовувати бібліотечні каталоги, бібліографії,
що додаються до наукових праць та деяких посібників, списки наукової літератури
інших дослідників обраної наукової проблеми. Працюючи в бібліотеці, варто
використати всі типи каталогів. При цьому слід врахувати, що список джерел
наукового дослідження має включати основні підручники та посібники, у яких
розглядається обрана тема, праці відомих вчених-українознавців, які
досліджували означену проблему, наукові роботи інших вітчизняних і зарубіжних
учених, а також словники.
Звичайно опрацювання наукових джерел починають з підручної літератури,
енциклопедій та словників, тематичних словників-довідників з українознавства,
термінів, щоб добре розібратися у визначенні досліджуваного явища, з’ясувати
його головні ознаки. Лише після цього можна починати збір матеріалу для
дослідження.
Способи та методи збору матеріалу залежать
від теми, характеру та мети дослідження. Аналіз,
систематизація та опис досліджуваного матеріалу здійснюється самостійно і
ґрунтується на знаннях, які учень здобув, опрацьовуючи наукову літературу.
Учнівське дослідження, безумовно, ґрунтується на наукових відомостях та досвіду
попередніх дослідників, а тому у ході викладу, як уже зазначалося, слід
посилатися на опрацьовані наукові джерела. При написанні роботи учень повинен
обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або
окремі результати. Якщо зібрані факти мають усний характер, треба обов’язково
вказувати місце, де «знайдений» цей матеріал і прізвище людини, яка повідомила
про це (Наприклад: «Пісня записана зі слів Тетяни Непийводи, жительки с.
Миронівки Кагарлицького району Київської обл. 17.08.2006 р.) У разі
використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело, сліпе
копіювання з Internet, учнівська
науково-дослідна робота не допускається до участі в конкурсі.
Учням-дослідникам слід пам’ятати, що більш глибокою та вагомою вважають
роботу, яка містить не лише послідовний опис матеріалу, а й упорядкування та
систематизацію їх за різними значеннєвими, структурними та функціональними
ознаками. Така робота часто містить схеми, таблиці, діаграми, словники, що
найповніше відображають результати проведеного аналізу.
Учнівську роботу
оформляють відповідно до загальних вимог, які ставляться до наукових робіт.
Стиль викладу – науковий. Обов’язковою умовою позитивного оцінювання роботи є
її грамотність, стилістична вправність, логічність та послідовність викладу
думок, дотримання орфографічних, пунктуаційних та стилістичних норм сучасної
української літературної мови.
Наукова робота з
українознавства є учнівським дослідженням певної наукової проблеми із широким
залученням матеріалу краєзнавчих експедицій, пошукової роботи, наукових джерел.
Науково-дослідна праця, здійснювана учнем, розширює та поглиблює його знання з
обраної тематики, розвиває творчі здібності та аналітичне мислення, сприяє
виробленню дослідницьких умінь і навичок.
Тема наукової роботи має містити проблему, актуальну в сучасному
українознавстві. Учень має осмислити тему, простежити хід її вивчення, зробити
спробу визначити свою позицію у дискусіях навколо досліджуваної проблеми, що
розглядається, проаналізувати підібраний матеріал і, користуючись обраним
методом, створити цілісну концепцію розв’язання поставленої проблеми, викласти
результати дослідження у формі зв’язного, грамотного, стилістично вправного
тексту.
Вимоги до списку використаних джерел
Література, використана у науковій роботі, подається одним списком, у якому
джерела розташовуються у алфавітному порядку і оформлюються відповідно до
сучасних бібліографічних вимог. У список вносяться джерела, процитовані у
роботі і на які були посилання, а також такі, що дотичні до теми дослідження і
опрацьовані учнем. При цитуванні джерела чи посиланні на нього у тексті роботи
ставляться квадратні дужки, у яких зазначається порядковий номер джерела у
списку використаних джерел та номер сторінки, використаної у роботі, наприклад,
[25, 148].
Вимоги до “Додатків”
Всі матеріали, які автор
вважає за потрібне подати у “Додатках”, – таблиці, схеми, діаграми, ілюстрації,
– мають бути виконані охайно і чітко. При цьому їх наявність у роботі необхідно
аргументувати. Не варто вміщувати ксерокопії загальновідомих фотографій,
документів тощо. Особливо цінніми є копії архівних документів, розшукані самим
автором і вперше оприлюднені в його дослідженні.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
1. До розгляду приймаються роботи, написані українською
мовою.
2.
Титульні аркуші науково-дослідних робіт, що подаються на
конкурс, не повинні містити жодного посилання на авторів роботи чи твору.
3.
Роботи приймаються в такому вигляді: машинопис (інтервал – 1,5), комп’ютерний набір
(шрифт Times New Roman – 14 pt ,
інтервал – 1,5).
4.
Обсяг науково-дослідної роботи –20 – 25 сторінок
машинопису.
До розгляду беруться роботи, що містять результати
самостійного дослідження, виявляють власну думку та позицію конкурсанта,
містять висновки, посилання на фундаментальні праці вчених.
5.
У кінці роботи обов’язково зазначаються використані джерела
та перелік літератури.
6.
Науково-дослідницька робота оцінюється за такими
критеріями:
· оригінальність;
· актуальність;
· глибина розкриття теми;
· обґрунтованість висновків власного дослідження.
Паперовий примірник
науково-дослідної учнівської роботи з українознавства має бути поданий
(надісланий поштою) разом з дискетою та заявкою-анкетою заступникові голови
оргкомітету Міжнародного конкурсу до 1 березня 2010
року за поштовим штемпелем за адресою:
Відділ філософії освіти та освітніх технологій, к.301, (з
позначкою «на Міжнародний конкурс з українознавства»)
вул. Ісаакяна,18
м. Київ,
01135
Україна
контактний тел./факс 236-01-02.
|
